Вода й праця людей рятують врожай на Херсонщині

За місяць — річний план

Саме стільки дніпровської води «випили» нинішньої весни спраглі поля у таврійському степу. І це тільки в межах відповідальності одного-єдиного водгоспу — Іванівського міжрайонного управління водного господарства на Херсонщині!

— На моїй пам’яті, за 30 останніх років такого ще не було. Зазвичай поливний сезон починали після 9 травня, зрідка — з 25 квітня. А нинішнього року з 24 березня! На сьогодні ми вже виконали річний план на 95%, подавши 13,7 мільйона кубометрів води для зрошення, — розповідає начальник управління Іванівського міжрайводгоспу Валерій Щербань. — І нових заявок на полив надходить дедалі більше — сезон маємо напружений.

То що ж відбувається? Нібито звичайне для південного степу явище — посуха. Та вона супроводжувалася такими сюрпризами від «небесної канцелярії», що селяни просто за голови хапаються.

Посіви тільки полив і врятував

— Можна визнати відверто: погода нас не балує — швидше на міцність випробовує. Мало того, що зима була безсніжною, так ще й у березні-квітні дощів не було. Зате були приморозки, коли температура повітря вночі падала до мінус 5 С. Обстеження показало, що в метровому шарі грунту на богарі продуктивної вологи залишилося лише якась третина від норми, на зрошенні половина. І це якраз у період вегетації озимих. Їх терміново потрібно було рятувати, тож поливаємо вже з 6 квітня, хоча в минулі роки дощувалки починали працювати 18—19 травня, — стривожений директор приватного сільськогосподарського підприємства «Південне» (село Любимівка Іванівського району) Анатолій Тиндюк (на фото). — Така інтенсивність зрошення додає витрат, але без нього гарного врожаю зараз не отримати. Тож вдячні меліораторам і за те, що вони безвідмовно виконують наші запити на воду, і за те, що цього року не піднімалася вартість її доставки, як у минулі роки. А стосовно витрат, то не сумніваюся, що продаж вирощеної на зрошенні сої, кукурудзи, рапсу дозволить їх окупити ще й залишитися з прибутком. Хоча головні наші сподівання в плані прибутковості на озиму пшеницю, для чого площі під неї розширили на сотню гектарів. Враховуючи, що наше господарство обробляє 3 тисячі гектарів, і з них 1840 на зрошенні, це чимало.

Анатолій Тиндюк

Під словами Анатолія Тиндюка про те, що в умовах глобальних змін клімату полив став питанням «життя чи смерті» господарств Херсонщини, могли б підписатися чи не усі аграрії без винятку. У зоні відповідальності Іванівського міжрайводгоспу поливали 19,5 тис. га угідь, а нині спішно відновлюють зрошувальні системи ще на 2,5 тис. га. Дійшло, нарешті, що їх наявність — це питання виживання.

Більше води, але менше витрат

Та навіть не зростання, а карколомний стрибок попиту на дніпровську воду з Головного Каховського магістрального каналу означає ще одне: меліораторам конче потрібно нарощувати потужності свого обладнання. І при цьому знижувати вартість його експлуатації, аби зависока ціна за справді дорогоцінну вологу не зробила вирощування більшості культурних рослин нерентабельним.

Працівники Іванівського міжрайводгоспу знають, як цього досягти: ставку зробили на енергоефективність та модернізацію техніки. Скажімо, на насосній станції № 36 з п’яти старих насосів нещодавно замінили чотири (на фото). Агрегати, які встановила київська фірма, вітчизняного виробництва. З їх обслуговуванням жодних проблем. Про їх якість свідчить простий приклад: раніше один насос тут «тягнув» одну дощувальну установку «Фрегат», зараз — дві. А витрати електроенергії майже не змінилися, ще раз підтвердив Валерій Щербань, перевіривши цифри на приладах обліку (на фото).

Валерій Щербань

Тож курс взяли правильний, і енергомодернізацію готові продовжувати. На дев’яти насосних станціях управління реконструкцію вже провели, ще чотири оновлять поточного року. Відтак, навіть збільшені обсяги зрошення меліоратори «потягнуть» без збоїв та затримок. Вистачило б тільки на майбутнє у Каховському морі води.

Новий День

2 коментарі


  1. //

    Анонiм
    Тобi тендюк поперек горла,бо у ВIТI фрегатiв нема)))))))))))

    4
    2

  2. //

    А якщо б у Тиндюка не було б фрегатів як в інших селах ,тоді він не був би таким героєм .А при таких коштах як у нього можна було утримати свій
    фап

    4
    3

Залишити відповідь

Увійти через: 

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.